Як наукова фантастика передбачала реальність: книги, що стали пророчими

Окремі жанри літератури несуть у собі значно більше, ніж просто цікавий та комплексний сюжет. Автори, чиєю цариною була наукова фантастика, свідомо чи ні, зробили таку велику кількість передбачень майбутнього, що така точність часом здатна навіть лякати.

Від космічних подорожей до штучного інтелекту, від генетичної інженерії до глобальної мережі — все це одного разу було лише фантазією, описаною на сторінках книг.

Розглянемо найцікавіші книги, автори яких змогли зазирнути в майбутнє і передбачити те, що нині сприймається як звична реальність.

Жуль Верн, «20 000 льє під водою»

Справжній класик фантастичної літератури Жуль Верн не був науковцем. Однак, працюючи над творами, французький письменник завжди приділяв неабияку увагу дослідницькій підготовці. Це дозволило йому передбачити чимало винаходів.

Одним із яскравих прикладів є електрична субмарина, представлена як основна локація подій роману «‎20 000 льє під водою». ‎Верн передбачив існування такого транспорту за 90 років до його винаходу.

Олдос Гакслі, «Який чудесний світ новий!»

Той факт, що дистопічні новели, в яких змальовували похмурі прогнози щодо майбутнього людства, зрештою ставали пророчими, багато говорить про наше суспільство. Винятком не стала й класична антиутопія за авторством Олдоса Гакслі.

В історії, яка змальовує залежну від медикаментозних препаратів капіталістичну спільноту, одну з ключових ролей посіли таблетки для контролю настрою. У сучасних умовах, коли проходження курсів антидепресантів стало прикрою реальністю для багатьох людей, таке передбачення видається моторошним.

Рей Бредбері, «451° за Фаренгейтом»

Про похмуру картину світу, змальовану Бредбері, де суспільство безнадійно заражене залежністю від технологій, а книги перебувають під забороною та підлягають спалюванню, сказано багато.

Втім, у цьому разі найбільш неочікуваним передбаченням майбутнього є не дистопічність реальності, а телевізори з пласким екраном та портативні аудіопристрої, що нагадують сучасні Bluetooth-гарнітури.

Навіть антиутопії можуть слугувати натхненням для винахідників, хоча перехід на ці технологічні стандарти ще у 1966 році точно вважався лише черговим ступенем розвитку девайсів.

Вільям Гібсон, «Нейромант»

Гібсон вважається основоположником такого жанру, як кіберпанк, і саме у «‎Нейроманті» чітко простежуються жанрові риси, що стали канонічними. Однією з найцікавіших концепцій, представлених у романі 1984 року, є кіберпростір. У 2024-му його аналог у вигляді інтернету давно став частиною повсякденності.

Правильно налаштована читацька оптика дає змогу правильно осягнути підходи фантастів минулого до бачення майбутнього. Саме тому ці книги й варті уваги.